Словник української мови (1927)/здібність
| ◀ здібний | Словник української мови З здібність |
здігнати ▶ |
|
Зді́бність, ности, ж. 1) Пригодность, годность. 2) Способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.
| ◀ здібний | Словник української мови Борис Грінченко З здібність |
здігнати ▶ |
|
Словник української мови — З
здібність
Борис Грінченко
1927
Зді́бність, ности, ж. 1) Пригодность, годность. 2) Способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.