Словник української мови (1927)/здійснити
| ◀ здійснення | Словник української мови З здійснити |
здір ▶ |
|
*Здійсни́ти, ню́, ни́ш, гл. Осуществить. В душі здіймалось щось невиразне, незрозуміле й дуже кликало кудись, кликало щось побідити, здійснити щось хороше, велике. Виннич.