Словник української мови (1927)/зирно
| ◀ зиркнути | Словник української мови З зирно |
зирнути ▶ |
|
Зи́рно, нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
| ◀ зиркнути | Словник української мови Борис Грінченко З зирно |
зирнути ▶ |
|
Словник української мови — З
зирно
Борис Грінченко
1927
Зи́рно, нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.