Словник української мови (1927)/зичити
Зовнішній вигляд
◀ зиськати | Словник української мови З зичити |
зичливець ▶ |
|
Зи́чити, чу, чиш, гл. Желать, хотеть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.