Словник української мови (1927)/злагода
| ◀ злагідно | Словник української мови З злагода |
злагоджувати ▶ |
|
Зла́года, ди, ж. 1) Согласие, мир. Буде злагода, буде, кедь Марька добра буде. Гол. IV. 433. Спасибі богу, живемо в злагоді. Харьк. 2) Устройство, приспособление. У нас уже така злагода, шо бодай би її! Ні виїхати в люди, ні виїхати за ворота. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.