Словник української мови (1927)/зле
Зовнішній вигляд
◀ злаяти | Словник української мови З зле |
злебедати ▶ |
|
I. Зле, нар. 1) Зло. 2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити. Лукаш. 115. Чуб. V. 22.
*II. Зле, зло́го, с. Нехорошее, несчастие. Сл. Нік. Зле та лихе́. Нелегкая. А все зле та лихе на твою голову! Звен. у., с. Пальчик. Ефр.