Словник української мови (1927)/злебеніти
| ◀ злебедіти | Словник української мови З злебеніти |
злегенька ▶ |
|
Злебені́ти, ню́, ни́ш, гл. Попасть, схватить. Зараз жид злебенив його та й заправив у поштарі. Мир. ХРВ. 4.
| ◀ злебедіти | Словник української мови Борис Грінченко З злебеніти |
злегенька ▶ |
|
Словник української мови — З
злебеніти
Борис Грінченко
1927
Злебені́ти, ню́, ни́ш, гл. Попасть, схватить. Зараз жид злебенив його та й заправив у поштарі. Мир. ХРВ. 4.