Словник української мови (1927)/злегчитися

by Борис Грінченко

◀ злегчити

Словник української мови Борис Грінченко З злегчитися

зледащілий ▶

Київ: Горно, 1927

Злегчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Освободиться от бремени, родить. Я бачив, що вона була важкою, а тепер злегчилася, стала вже порожня. Новомоск. у. (Залюбовск.).