Словник української мови (1927)/злепетати
| ◀ зленути | Словник української мови З злепетати |
злепкуватий ▶ |
|
*Злепета́ти, печу́, чеш, гл. Наболтать, переврать, исказить в речи скверной передачей, небрежно передать, перепутать в рассказе. Я-ж йому добре все витолкував, а він пішов, усе так злепетав, що вийшло воно як-раз навиворіт. Злепетала казку, не варто було й слухати, от я її вам наново розкажу. Крим.