Словник української мови (1927)/злестити
| ◀ злепортувати | Словник української мови З злестити |
злецький ▶ |
|
Злести́ти, щу́, сти́ш, гл. — кого́. Подольститься к кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити. О. 1862. IV. 18.
| ◀ злепортувати | Словник української мови Борис Грінченко З злестити |
злецький ▶ |
|
Словник української мови — З
злестити
Борис Грінченко
1927
Злести́ти, щу́, сти́ш, гл. — кого́. Подольститься к кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити. О. 1862. IV. 18.