Словник української мови (1927)/злидарь

by Борис Грінченко

◀ злидарити

Словник української мови Борис Грінченко З злидарь

злидарька ▶

Київ: Горно, 1927

Злида́рь, ря́, ж. Бедняк. Бор. 35. Має своє поле, худобу таку, а по людях робить поденно, мов який злидарь. Г. Барв. 186. Злиденні злидарі. К. ПС. 13. Ум. Злида́рик. Ув. Злидарю́ка. Аф. 455.