Словник української мови (1927)/злизати

by Борис Грінченко

◀ злидяний

Словник української мови Борис Грінченко З злизати

злизнути ▶

Київ: Горно, 1927

Зли́зувати, зую, єш, сов. в. злиза́ти, жу́, жеш, гл. Слизывать, слизать. Як віл злиза́в. Ном., стр. 284, № 1894. Мов коро́ва злиза́ла язико́м. Рудч. Ск. II. 176. Исчез, неизвестно где делся. То-же значение: як лиз (ли́зень) його́ злиза́в. Мир. ХРВ.