Словник української мови (1927)/злинути
| ◀ злинка | Словник української мови З злинути |
злиняти ▶ |
|
Зли́нути, ну, неш, гл. 1) Слететь. Злину з дуба. Гол. IV. 446. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Левиц. Пов. 17. Побачив він духа божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Єв. Мт. III. 16. 2) Взлететь. Злинув на дерево.
*Злину́ти, ну́, не́ш, гл. Слить, отлить немного. Сл. Нік.