Словник української мови (1927)/злоба
| ◀ зло | Словник української мови З злоба |
злобитель ▶ |
|
Зло́ба́, би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Миус. окр. Злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
| ◀ зло | Словник української мови Борис Грінченко З злоба |
злобитель ▶ |
|
Словник української мови — З
злоба
Борис Грінченко
1927
Зло́ба́, би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Миус. окр. Злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.