Словник української мови (1927)/зловити
| ◀ зловжиток | Словник української мови З зловити |
зловитися ▶ |
|
Злови́ти, влю́, виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Нп. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. I. 23. *Злови́ти з лице́м. Поймать с поличным.