Словник української мови (1927)/злотарник
| ◀ злот | Словник української мови З злотарник |
злотечко ▶ |
|
Злота́рник, ка, м. Золотых дел мастер. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника». Чуб. III. 404.