Словник української мови (1927)/злувати
| ◀ злування | Словник української мови З злувати |
злуда ▶ |
|
Злува́ти, злу́ю, єш, гл. Быть злым, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.
| ◀ злування | Словник української мови Борис Грінченко З злувати |
злуда ▶ |
|
Словник української мови — З
злувати
Борис Грінченко
1927
Злува́ти, злу́ю, єш, гл. Быть злым, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.