Словник української мови (1927)/злудній
| ◀ злуда | Словник української мови З злудній |
злузнути ▶ |
|
*Злу́дній, я, є. Призрачный, обманчивый. Нужденна маро! — скрикнув він, — брехлива появо, плоде сумерку і трівоги, і ти смієш ще суперечатися зо мною? Смієш простягати свої злудні руки проти мене, правдивої, дійсної дійсности? Франко.