Словник української мови (1927)/злукавіти
| ◀ злукавити | Словник української мови З злукавіти |
злукавнувати ▶ |
|
Злука́віти, вію, єш, гл. Сделаться лукавым, хитрым. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.
| ◀ злукавити | Словник української мови Борис Грінченко З злукавіти |
злукавнувати ▶ |
|
Словник української мови — З
злукавіти
Борис Грінченко
1927
Злука́віти, вію, єш, гл. Сделаться лукавым, хитрым. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.