Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/злюка

Матеріал з Вікіджерел

Злю́ка, ки, об. Злой человек. К. Іов. 50. Гліб. 116. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. Макс. (1834), 79. Ум. злю́чка.