Словник української мови (1927)/зляпати
| ◀ зляку | Словник української мови З зляпати |
зляпатися ▶ |
|
Зля́пати, паю, єш, гл. Сделать неаккуратно, неумело. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384.
| ◀ зляку | Словник української мови Борис Грінченко З зляпати |
зляпатися ▶ |
|
Словник української мови — З
зляпати
Борис Грінченко
1927
Зля́пати, паю, єш, гл. Сделать неаккуратно, неумело. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384.