Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/зліти

Матеріал з Вікіджерел

Злі́ти, злі́ю, єш, гл. Делаться более злым. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.