Словник української мови (1927)/змага
| ◀ зляшіти | Словник української мови З змага |
змагання ▶ |
|
Зма́га, ги, ж. Спор, препирательство. НВолын. у. Іди, сину, пріч од мене: через тебе що-дня змага в мене. КС. 1882. XII. 442. Ум. Зма́жка. Гринч. III. 610. Як своє лихо, так Соловейків обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризі, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 339.