Словник української мови (1927)/змагатися
| ◀ змагати | Словник української мови З змагатися |
змагач ▶ |
|
Змага́тися, га́юся, єшся, гл. 1) (з ким). Спорить. Чуб. III. 221. Не в правді братік кохався, що за сестрицю змагався. Мет. 194. Ой добре, добре чуже дитя бить, що ні свариться, ні змагається. Чуб. V. 700. Змагались тоді між собою. Єв. І. I. 52. Змагається з нами, що нема у світі ані добрих людей, ані правди у людей. МВ. II. 152. *2) (з ким). Бороться. Сл. Нік. *3) Усиливаться. Змагався вітер. Борд. *4) (до чо́го). Стремиться. Сл. Нік.