Словник української мови (1927)/змивати
| ◀ змивання | Словник української мови З змивати |
змиватися ▶ |
|
Змива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зми́ти, зми́ю, єш, гл. 1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Шевч. 171. Як водою змито — нема й нема. Г. Барв. 78. 2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка. Чуб. V. 57.