Словник української мови (1927)/змигнути
| ◀ змиг | Словник української мови З змигнути |
змигнутися ▶ |
|
Змигну́ти, ну́, не́ш, гл. Мигнуть. І оком не змигнуть, як… звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.
| ◀ змиг | Словник української мови Борис Грінченко З змигнути |
змигнутися ▶ |
|
Словник української мови — З
змигнути
Борис Грінченко
1927
Змигну́ти, ну́, не́ш, гл. Мигнуть. І оком не змигнуть, як… звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.