Словник української мови (1927)/змирити
| ◀ змирати | Словник української мови З змирити |
змиршавіти ▶ |
|
Змири́ти, рю́, риш, гл. Помирить. Змиев. у.
| ◀ змирати | Словник української мови Борис Грінченко З змирити |
змиршавіти ▶ |
|
Словник української мови — З
змирити
Борис Грінченко
1927
Змири́ти, рю́, риш, гл. Помирить. Змиев. у.