Словник української мови (1927)/змовчати
| ◀ змовця | Словник української мови З змовчати |
змога ▶ |
|
Змо́вчати, чу, чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. I. 12.
| ◀ змовця | Словник української мови Борис Грінченко З змовчати |
змога ▶ |
|
Словник української мови — З
змовчати
Борис Грінченко
1927
Змо́вчати, чу, чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. I. 12.