Словник української мови (1927)/змокати

by Борис Грінченко

◀ зможність

Словник української мови Борис Грінченко З змокати

змоклий ▶

Київ: Горно, 1927

Змока́ти, ка́ю, єш, сов. в. змо́кти, кну, неш, гл. 1) Мокнуть, смокнуть. Лінивий в своїй хаті змокне. Ном. № 10838. 2) Иносказательно: гореть, сгореть. См. Мо́кти.