Словник української мови (1927)/змучитися
| ◀ змучити | Словник української мови З змучитися |
змушати ▶ |
|
Зму́читися, чуся, чишся, гл. 1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився. Чуб. V. 1144. 2) Прожить в муках, страданиях. Бідна Гапчина сестра не зжила, а змучилась. О. 1861. X. 32.