Словник української мови (1927)/змій
| ◀ зміїха | Словник української мови З змій |
змійка ▶ |
|
Змій, змі́я, м. Змей, дракон. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила… і летить. Мнж. 9. І був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Ум. Змійо́к. Рудч. Ск. II. 187.