Словник української мови (1927)/змірити

by Борис Грінченко

◀ змірати

Словник української мови Борис Грінченко З змірити

змірковувати ▶

Київ: Горно, 1927

Змі́рити, рю, риш и змі́ряти, ряю, єш, гл. Смерить, измерить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.