Словник української мови (1927)/зміцнювати
| ◀ зміцніти | Словник української мови З зміцнювати |
змічати ▶ |
|
Змі́цнювати, нюю, єш, зміцня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зміцни́ти, ню́, ни́ш, гл. Укреплять, укрепить. Ти зміцнював коліна слабосильні. К. Іов. 9. Вже б і помер, та зміцняє мене надія вас побачити. МВ. I. 49.