Словник української мови (1927)/зміщати
Зовнішній вигляд
◀ змішуватися | Словник української мови З зміщати |
зміщатися ▶ |
|
Зміща́ти, ща́ю, єш, сов. в. змісти́ти, щу́, стиш, гл. 1) Помещать, поместить. Їх змістили докупи. Павлогр. у. *2) — кого́. Удалить со службы, расчитать. Вони хотять покойовку змістити, перебудуться з кухаркою. Крим.