Словник української мови (1927)/знавісніти
| ◀ знавіснілий | Словник української мови З знавісніти |
знагла ▶ |
|
Знавісні́ти, ні́ю, єш, гл. Взбеситься, сойти с ума. Рябко! ти знавіснів! Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).
| ◀ знавіснілий | Словник української мови Борис Грінченко З знавісніти |
знагла ▶ |
|
Словник української мови — З
знавісніти
Борис Грінченко
1927
Знавісні́ти, ні́ю, єш, гл. Взбеситься, сойти с ума. Рябко! ти знавіснів! Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).