Словник української мови (1927)/знадвору

by Борис Грінченко

◀ знадвірній

Словник української мови Борис Грінченко З знадвору

знаджувати ▶

Київ: Горно, 1927

Знадво́ру, нар. Со двора, извне, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4.