Словник української мови (1927)/знадоб'я
Зовнішній вигляд
◀ знадоблятися | Словник української мови З знадоб'я |
знадтом ▶ |
|
Знадо́б'я, б'я, с. Снаряд. Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: «хай тобі гаспид з твоїм знадоб'ям». Харьк. у.