Словник української мови (1927)/знамено

by Борис Грінченко

◀ знаменний

Словник української мови Борис Грінченко З знамено

знаменуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Зна́ме́но́, на, с. 1) Знак, знамение. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. (Правда, 1868, 449).