Словник української мови (1927)/знаменята
| ◀ знаменуватися | Словник української мови З знаменята |
знаміритися ▶ |
|
Знаменя́та, ня́т, с., мн. Значки или клейма на рогатом скоте, налагаемые на него гуцулами пред выгоном в полони́ну. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьита. Шух. I. 196, 197.