Словник української мови (1927)/знарок
| ◀ знання | Словник української мови З знарок |
знарошне ▶ |
|
Знаро́к, ку, м. 1) Умысел. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось. Дорош., На Укр. 8.
| ◀ знання | Словник української мови Борис Грінченко З знарок |
знарошне ▶ |
|
Словник української мови — З
знарок
Борис Грінченко
1927
Знаро́к, ку, м. 1) Умысел. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось. Дорош., На Укр. 8.