Словник української мови (1927)/знатниця
| ◀ знатник | Словник української мови З знатниця |
знатно ▶ |
|
Зна́тни́ця, ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. II. 178.
| ◀ знатник | Словник української мови Борис Грінченко З знатниця |
знатно ▶ |
|
Словник української мови — З
знатниця
Борис Грінченко
1927
Зна́тни́ця, ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. II. 178.