Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/знахожати

Матеріал з Вікіджерел

Знахожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Знахо́дити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати. Мет. 347.