Словник української мови (1927)/знаючий
| ◀ знаюка | Словник української мови З знаючий |
знебачки ▶ |
|
Знаю́чий, а, е. Знающий. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у.
| ◀ знаюка | Словник української мови Борис Грінченко З знаючий |
знебачки ▶ |
|
Словник української мови — З
знаючий
Борис Грінченко
1927
Знаю́чий, а, е. Знающий. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у.