Словник української мови (1927)/знидіти

by Борис Грінченко

◀ зниділий

Словник української мови Борис Грінченко З знидіти

знижати ▶

Київ: Горно, 1927

Зни́діти, дію, єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. III. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от… Гол. IV. 539.