Словник української мови (1927)/знівечити

by Борис Грінченко

◀ знищувати

Словник української мови Борис Грінченко З знівечити

знівечитися ▶

Київ: Горно, 1927

Зні́вечити, чу, чиш, гл. Испортить; изуродовать, искалечить. Знівечив чоловіка. Ном. № 4021. Десять літ неволі… знівечили, убили мою віру і надію. Шевч. (О. 1861. X. 8).