Словник української мови (1927)/зніматися
| ◀ знімати | Словник української мови З зніматися |
зніміти ▶ |
|
Зніма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. зня́тися, зніму́ся, мешся, гл. 1) Сниматься, сняться, быть снятым. 2) Подниматься, подняться с места, вставать, встать; двинуться, взлетать, взлететь вверх. Хоче знятись з лави, та не сила — наче прикипів. МВ. (КС. 1902. X. 147). Знялися всі і пішли. Св. Л. 86. Султан турецький з янчарами на Русь і Польщу знявся. К. ЦН. 211. Знялись з води утята. Греб. 387. Козак — як той голуб: знявся та й полинув. Ном. № 785. Коли б ми не так думали, то й не знялись би вгору до великого задуму. К. ХП. 9. Зня́тись на но́ги. Подняться, стать, а в переносном значении: вырости. Люде якось її вигодували, закіль знялась на ноги. Г. Барв. 175. Пузире́м зня́тися. О теле: покрыться пузырем (напр., от обжога). Мале… до половини пузирем знялося. Г. Барв. 53. 3) — бу́рі, ві́трові, бу́чі. Подниматься, подняться (о буре, ветре, шуме или крике).