Словник української мови (1927)/зобувати

by Борис Грінченко

◀ зобува

Словник української мови Борис Грінченко З зобувати

зобуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Зобува́ти, ва́ю, єш, сов. в. зобу́ти, бу́ю, єш, гл. Обувать, обуть. КС. 1883. II. 379. Мнж. 13. Посилає рано по воду не зобуту, не зодягнену. Чуб. V. 765.