Словник української мови (1927)/зогнити
| ◀ зогнилий | Словник української мови З зогнити |
зогноїти ▶ |
|
Зогни́ти, нию́, ниє́ш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.
| ◀ зогнилий | Словник української мови Борис Грінченко З зогнити |
зогноїти ▶ |
|
Словник української мови — З
зогнити
Борис Грінченко
1927
Зогни́ти, нию́, ниє́ш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.