Словник української мови (1927)/зоздрівати
| ◀ зозволяти | Словник української мови З зоздрівати |
зоздріти ▶ |
|
Зоздріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. зоздрі́ти, рю́, ри́ш, гл. Усматривать, увидеть. В полі і в домі нічого не зоздріли. КС. 1884. I. 33.
| ◀ зозволяти | Словник української мови Борис Грінченко З зоздрівати |
зоздріти ▶ |
|
Словник української мови — З
зоздрівати
Борис Грінченко
1927
Зоздріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. зоздрі́ти, рю́, ри́ш, гл. Усматривать, увидеть. В полі і в домі нічого не зоздріли. КС. 1884. I. 33.