Словник української мови (1927)/зойк
| ◀ зозулячий | Словник української мови З зойк |
зойкати ▶ |
|
Зойк, ку, м. Вопль, стенание, стон. А у касарні гомін, зойк. Федьк. Пов.
| ◀ зозулячий | Словник української мови Борис Грінченко З зойк |
зойкати ▶ |
|
Словник української мови — З
зойк
Борис Грінченко
1927
Зойк, ку, м. Вопль, стенание, стон. А у касарні гомін, зойк. Федьк. Пов.